Лікарі про це мовчать!
Знайомтесь: муміє. Його запах не переплутаєш ні з чим — різкий, смолистий, трохи металевий. Схоже на асфальт після дощу, але з відлунням чогось, що застигло в горах сотні років тому.
У руках — темна пластична маса. На слух — ніби з якоїсь міфології. А насправді — одна з найзагадковіших речовин на межі між фармакопеєю, етнографією та міфом.
І саме цей контраст між смолою, що зібрана зі скель, і вірою, що вона лікує все від виразки до переломів робить муміє справжнім феноменом.
У час біотехнологій, генної терапії та штучного інтелекту ми досі повертаємось до нього. Чому?
Що таке муміє насправді?
Науково кажучи, муміє — це органо-мінеральна субстанція, що формується в гірських ущелинах. У його складі — рештки рослин, смоли, мікроорганізми, сліди тваринної діяльності, мінерали. Все це під дією часу, температури, тиску, вітру і, можливо, навіть бактерій, перетворюється на густу масу темно-коричневого або майже чорного кольору.
Умови утворення настільки унікальні, що муміє з Алтаю, Афганістану чи Тибету мають різний хімічний профіль, але схожі фізичні властивості.
Це не нафта. Це не смола дерев. І це не продукт переробки мумій, як іноді жартують. Це — своєрідний залишок органіки та неорганіки, де час, географія і природа створили унікальний коктейль біоактивних речовин.
Історія використання: від царів до знахарів
Муміє використовували ще в античні часи. Греки й римляни згадували про нього у трактатах як про «гірський бальзам». Але справжнє визнання воно отримало в Середньовіччі на Сході: в Індії, Тибеті, Персії. У медицині Аюрведи його називають «шиладжит» і застосовують як засіб для омолодження, підтримки мозку, печінки, нирок.
Цікаво, що в Середньовіччі в Європі під словом «муміє» іноді розуміли й бітумні залишки мумій з Єгипту, які дійсно використовували у вигляді порошку — як ліки. Та згодом поняття звузилось, і під муміє почали розуміти саме гірську смолу зі скель Центральної Азії.
У Радянському Союзі муміє пережило нову хвилю слави. Його вивчали в лабораторіях, включали до фармакопейних списків, розробляли мазі та таблетки. Особливо популярним воно стало серед спортсменів, військових, альпіністів — як засіб для підвищення витривалості та регенерації.
Що каже наука?
Сучасні дослідження підтверджують: муміє має вражаючий склад. У ньому знайдено понад 80 мікро- і макроелементів: кальцій, магній, фосфор, залізо, цинк. Також присутні фульвові й гумінові кислоти, амінокислоти, вітаміни, ефірні масла. Саме фульвокислоти вважаються головним «активом» муміє — вони діють як потужні антиоксиданти, стимулюють обмін речовин, покращують транспорт речовин у клітину.
В експериментах на тваринах та in vitro муміє демонструє протизапальні, антимікробні, імуномодулюючі та регенераційні властивості. Воно прискорює загоєння ран, стимулює синтез колагену, впливає на мінералізацію кісткової тканини.
Але є одне «але». Велика частина даних — не подвійно сліпі рандомізовані дослідження на людях, а передусім доклінічні або емпіричні. Це не означає, що муміє — шарлатанство. Це означає, що сучасна наука ще не дала остаточної відповіді.
А що про користь кажуть люди?
Муміє часто використовують для таких цілей:
-
прискорення загоєння після переломів, опіків, порізів;
-
полегшення болю в суглобах при артриті, остеохондрозі;
-
покращення стану шкіри при акне, дерматитах;
-
підтримка імунітету та загального тонусу;
-
нормалізація гормонального фону, особливо у чоловіків (тестостерон);
-
підтримка функції печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту.
У формі — це таблетки, мазі, настоянки, іноді — чиста субстанція, яку розчиняють у воді. Є ті, хто стверджує, що лише «жива» сировина зі скелі — справжнє муміє. А є фармацевти, які наголошують на стандартизації, очищенні, сертифікації — і закликають не ковтати все підряд.
В лінійці БАДів TF є власне муміє в капсулах. Так що ви можете спробувати його вже зараз.
Протипоказання
Як і будь-який активний засіб, муміє має протипоказання. Його не рекомендують вживати вагітним, дітям, людям із порушеннями згортання крові або захворюваннями печінки в стадії загострення. Також варто уникати одночасного прийому з алкоголем, стимуляторами, іншими біологічно активними добавками без погодження з лікарем.
Головна загроза — не саме муміє, а його підробки або застосування без розуміння. Ринок переповнений фейками: пластилін, змішаний із нафтою чи смолою; таблетки з ароматизаторами. А ще — віра в те, що одна речовина може вилікувати все.
Чому ми досі віримо в нього?
Бо ми втомились від синтетики. Втомились від обіцянок фарми та рекламних кампаній, де кожна нова молекула — чергове «відкриття». А муміє — це щось справжнє. Природне. Дикого походження. Те, що існувало до нас — і, можливо, переживе нас.
Ми віримо в нього так само, як віримо в мед із гір, у трави з полонин, у джерельну воду. Це віра, що ґрунтується не на PubMed, а на пам’яті поколінь. На досвіді бабусі. На рані, що затягнулася. На тілі, що стало сильнішим.
Чи це означає, що муміє — панацея?
Ні. Істина, як завжди, посередині. Муміє — не магія. Але й не вигадка. Це складна природна речовина, дія якої залежить від контексту: як його зібрали, з чим поєднали, кому дали, в якій формі, з якою метою.
Якщо ви приймаєте муміє — робіть це з розумом. Не як акт віри, не як втечу від лікаря, а як усвідомлений вибір. Перевірте джерело. Порадьтеся з фахівцем. І не чекайте дива — але не ігноруйте його, якщо станете почуватися краще.